неоцінний
НЕОЦІ́ННИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що неоціне́нний.
Той дарунок неоцінний В білий аркуш він вложив І від втрати довгі роки І стеріг, і боронив (Я. Щоголів);
[М е л а н к а:] Ти ж бачиш, він горить. Не згаснув він, мій огник неоцінний (І. Кочерга).
Словник української мови (СУМ-20)