неоцінний

НЕОЦІ́ННИЙ, а, е, рідко. Те саме, що неоціне́нний.

Той дарунок неоцінний В білий аркуш він вложив І від втрати довгі роки І стеріг, і боронив (Щог., Поезії, 1958, 327);

[М е л а н к а:] Ти ж бачиш, він горить. Не згаснув він, мій огник неоцінний (Коч., І, 1956, 562).

Значення в інших словниках

1. неоцінний — неоці́нний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. неоцінний — -а, -е, рідко. Те саме, що неоціненний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неоцінний — НЕОЦІ́ННИЙ, а, е, рідко. Те саме, що неоціне́нний. Той дарунок неоцінний В білий аркуш він вложив І від втрати довгі роки І стеріг, і боронив (Я. Щоголів); [М е л а н к а:] Ти ж бачиш, він горить. Не згаснув він, мій огник неоцінний (І. Кочерга).  Словник української мови у 20 томах
4. неоцінний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм.  Словник синонімів української мови