непевно
НЕПЕ́ВНО.
Присл. до непе́вний 2, 4.
Вона справді помітно схудла і переступала непевно, не поспішаючи (О. Копиленко);
Надія непевно відчинила м'які, оббиті дерматином двері (Яків Баш);
Скупий ліхтарик .. блимав непевно й тоскно (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)