непевно
НЕПЕ́ВНО. Присл. до непе́вний 2, 4.
Вона справді помітно схудла і переступала непевно, не поспішаючи (Коп., Лейтенанти, 1947, 133);
Надія непевно відчинила м’які, оббиті дерматином двері (Баш, На.. дорозі, 1967, 105);
Скупий ліхтарик.. блимав непевно й тоскно (Мик., II, 1957, 223).
Словник української мови (СУМ-11)