непевність
НЕПЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непе́вний 1, 2, 4— 6.
Він відчув у її голосі приховану тривогу й непевність (Руд., Вітер… 1958, 148);
Подорож по німецьких просторах спротивилась мені через таку непевність шляхів (Л. Укр., IV, 1954, 132).
Словник української мови (СУМ-11)