непевно
НЕПЕ́ВНО. Присл. до непе́вний 2, 4.
Вона справді помітно схудла і переступала непевно, не поспішаючи (Коп., Лейтенанти, 1947, 133);
Надія непевно відчинила м’які, оббиті дерматином двері (Баш, На.. дорозі, 1967, 105);
Скупий ліхтарик.. блимав непевно й тоскно (Мик., II, 1957, 223).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непевно — непе́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- непевно — Присл. до непевний 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- непевно — НЕПЕ́ВНО. Присл. до непе́вний 2, 4. Вона справді помітно схудла і переступала непевно, не поспішаючи (О. Копиленко); Надія непевно відчинила м'які, оббиті дерматином двері (Яків Баш); Скупий ліхтарик .. блимав непевно й тоскно (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах