неперекладний
НЕПЕРЕКЛАДНИ́Й, а́, е́.
1. Який є оригіналом, а не перекладом чого-небудь.
Про лексику, що вживалася стосовно деталей інтер'єру, дають уявлення писемні пам'ятки, передусім автентичні (неперекладні), де нерідко фігурують побутові реалії (з наук. літ.).
2. Якого неможливо або важко точно перекласти на іншу мову.
Якщо, наприклад, у Великій Британії консерватори представлені переважно вихідцями з аристократії і випускниками Оксфорда або Кембриджа, то в Україні – “елітою в законі” чи неперекладним іноземними мовами простонародним словосполученням (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)