непліддя

НЕПЛІ́ДДЯ, я, с.

1. Нездатність приносити, давати плоди.

Так сказав Господь: Уздоровив Я цю воду, не буде вже звідти смерти, ані непліддя! (Біблія. Пер. І. Огієнка).

2. Нездатність давати потомство; неплідність.

Сара ж була неплідною, боляща непліддям. Тому сказала Сара Аврамові: “Увійди-но до рабині моєї” (з легенди).

Значення в інших словниках

1. непліддя — неплі́ддя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. непліддя — -я, с. Нездатність приносити, давати плоди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непліддя — НЕПЛІ́ДДЯ, я, с. Нездатність приносити, давати плоди.  Словник української мови в 11 томах