неповажний

НЕПОВА́ЖНИЙ, а, е.

1. Якого не можна взяти до уваги (про аргументи, докази тощо); непереконливий, недостатньо обґрунтований.

Неявка у судове засідання з неповажних причин громадянина, який подав скаргу, або службової особи, дії якої оскаржуються, або їхніх представників не є перешкодою для розгляду скарги (з мови документів).

2. Несолідний, нестатечний, несерйозний (про поведінку, манери, зовнішність тощо).

Скільки мелодій увібрала в себе чужа гармошка – захрипла істеричка, де ноти тьмаві, а пісні метушливі й неповажні (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. неповажний — непова́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неповажний — -а, -е. Який не може бути взятий до уваги; недостатньо обґрунтований.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неповажний — НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
4. неповажний — НЕПОВА́ЖНИЙ, а, е. Який не може бути взятий до уваги; недостатньо обгрунтований.  Словник української мови в 11 томах