неповидний
НЕПОВИ́ДНИЙ, а, е, розм., рідко.
Те саме, що непоказни́й.
Воно [сіно] даром що неповидне, а їстовне (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)НЕПОВИ́ДНИЙ, а, е, розм., рідко.
Те саме, що непоказни́й.
Воно [сіно] даром що неповидне, а їстовне (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)