неповний

НЕПО́ВНИЙ, а, е.

1. Не зовсім наповнений чим-небудь.

Хома дрібулить [дрібцює] додому з неповним мішком за плечима (Григорій Тютюнник);

Біля її ніг стояла на землі полив'яна ще неповна миска, а треба нарвати [вишні] доверху (А. Шиян).

2. Не доведений до необхідної норми, межі, розміру і т. ін.

Колись це був знаменитий баритон, та ще й зараз він може заспівати для друзів у неповний голос з великим почуттям (О. Корнійчук);

// Який не містить у собі повного набору, комплекту, складу чого-небудь.

– А це – волошки й сокирки. Давай я віднесу в хату-лабораторію. Там у нас ще неповна колекція бур'янів (О. Донченко);

// Не зовсім закінчений, завершений.

Сватання налетіло, мов завірюха, а весілля вирвало її з хутора в неповних шістнадцять років (М. Стельмах).

Непо́вний мі́сяць див. мі́сяць.△ Непо́вне ре́чення див. ре́чення;

Непо́вний про́філь див. про́філь.

◇ (1) Перелива́ти з поро́жнього в непо́вне (д) див. перелива́ти;

(2) Сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні (д) див. сім;

Сім мішкі́в (кіп, три мішки́) греча́ної во́вни (горі́хів) [і (та) всі непо́вні] див. сім;

(3) Три мішки́ греча́ної во́вни, та всі три тепе́р непо́вні (д) див. мішо́к.

Значення в інших словниках

1. неповний — непо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неповний — -а, -е. 1》 Не зовсім наповнений чим-небудь. 2》 Не доведений до необхідної норми, межі, розміру і т. ін. || Який не містить у собі повного набору, комплекту, складу чого-небудь. || Не зовсім закінчений, завершений. Неповний робочий день.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неповний — перелива́ти з пусто́го (та) в поро́жнє. 1. Повторювати те саме, ведучи непотрібні або малозмістовні розмови. Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорячи те ж саме, тільки іншими словами (І.  Фразеологічний словник української мови
4. неповний — ЧАСТКО́ВИЙ (який стосується частини когось, чогось), НЕПО́ВНИЙ. Він вийшов на часткову інвалідність і поступив за посильного (О. Копиленко); Тепер в Англії виховання панича або панни вважається неповним, нескінченим, поки вони не побувають за границею (Леся Українка).  Словник синонімів української мови
5. неповний — НЕПО́ВНИЙ, а, е. 1. Не зовсім наповнений чим-небудь. Хома дрібулить [дрібцює] додому з неповним мішком за плечима (Тют., Вир, 1964, 368); Біля її ніг стояла на землі полив’яна ще неповна миска, а треба нарвати [вишні] доверху (Шиян, Баланда, 1957, 142).  Словник української мови в 11 томах