неповний

ЧАСТКО́ВИЙ (який стосується частини когось, чогось), НЕПО́ВНИЙ. Він вийшов на часткову інвалідність і поступив за посильного (О. Копиленко); Тепер в Англії виховання панича або панни вважається неповним, нескінченим, поки вони не побувають за границею (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. неповний — непо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неповний — -а, -е. 1》 Не зовсім наповнений чим-небудь. 2》 Не доведений до необхідної норми, межі, розміру і т. ін. || Який не містить у собі повного набору, комплекту, складу чого-небудь. || Не зовсім закінчений, завершений. Неповний робочий день.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неповний — НЕПО́ВНИЙ, а, е. 1. Не зовсім наповнений чим-небудь. Хома дрібулить [дрібцює] додому з неповним мішком за плечима (Григорій Тютюнник); Біля її ніг стояла на землі полив'яна ще неповна миска, а треба нарвати [вишні] доверху (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
4. неповний — перелива́ти з пусто́го (та) в поро́жнє. 1. Повторювати те саме, ведучи непотрібні або малозмістовні розмови. Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорячи те ж саме, тільки іншими словами (І.  Фразеологічний словник української мови
5. неповний — НЕПО́ВНИЙ, а, е. 1. Не зовсім наповнений чим-небудь. Хома дрібулить [дрібцює] додому з неповним мішком за плечима (Тют., Вир, 1964, 368); Біля її ніг стояла на землі полив’яна ще неповна миска, а треба нарвати [вишні] доверху (Шиян, Баланда, 1957, 142).  Словник української мови в 11 томах