неповний
ЧАСТКО́ВИЙ (який стосується частини когось, чогось), НЕПО́ВНИЙ. Він вийшов на часткову інвалідність і поступив за посильного (О. Копиленко); Тепер в Англії виховання панича або панни вважається неповним, нескінченим, поки вони не побувають за границею (Леся Українка).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неповний — непо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- неповний — -а, -е. 1》 Не зовсім наповнений чим-небудь. 2》 Не доведений до необхідної норми, межі, розміру і т. ін. || Який не містить у собі повного набору, комплекту, складу чого-небудь. || Не зовсім закінчений, завершений. Неповний робочий день. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неповний — НЕПО́ВНИЙ, а, е. 1. Не зовсім наповнений чим-небудь. Хома дрібулить [дрібцює] додому з неповним мішком за плечима (Григорій Тютюнник); Біля її ніг стояла на землі полив'яна ще неповна миска, а треба нарвати [вишні] доверху (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах
- неповний — перелива́ти з пусто́го (та) в поро́жнє. 1. Повторювати те саме, ведучи непотрібні або малозмістовні розмови. Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорячи те ж саме, тільки іншими словами (І. Фразеологічний словник української мови
- неповний — НЕПО́ВНИЙ, а, е. 1. Не зовсім наповнений чим-небудь. Хома дрібулить [дрібцює] додому з неповним мішком за плечима (Тют., Вир, 1964, 368); Біля її ніг стояла на землі полив’яна ще неповна миска, а треба нарвати [вишні] доверху (Шиян, Баланда, 1957, 142). Словник української мови в 11 томах