неповороткий

НЕПОВОРОТКИ́Й, а́, е́.

Повільний, незграбний у рухах.

Вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротких дівчат (Панас Мирний);

Величай посміхнувся, уявивши, як крутитиметься Самійло Заводій – вайлуватий і неповороткий (О. Копиленко);

* Образно. Далеко на обрії маячив якийсь великий пароплав. Неповороткі шхуни розкинули в повітрі білі вітрила (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. неповороткий — неповоротки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неповороткий — НЕПОВОРОТНИЙ, див. НЕЗГРАБНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. неповороткий — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика
4. неповороткий — -а, -е. Повільний, незграбний у рухах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. неповороткий — Базала, байтало, бала, баланда, бамбула, бецман, бухало, бреус, вайло, вайлюка, гамела, гергепа, гергепище, гомила, грипа, грипище, доробло, доробало, завалий, заваловитий, клевцур, кнюх, лемішка, макулуватий, макуха, мамула, маруда, марудник...  Словник чужослів Павло Штепа
6. неповороткий — НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. неповороткий — НЕПОВОРОТКИ́Й, а́, е́. Повільний, незграбний у рухах. Вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротких дівчат (Мирний, І, 1949, 127); Величай посміхнувся, уявивши...  Словник української мови в 11 томах
8. неповороткий — Неповоротки́й, -а́, -е́ Неудобный для пользованія по своей большой величинѣ, громоздкости и пр. Вила неповороткі; бо дуже довгі й товсті. Волч. у.  Словник української мови Грінченка