неповороткий —
НЕПОВОРОТКИ́Й, а́, е́. Повільний, незграбний у рухах. Вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротких дівчат (Панас Мирний); Величай посміхнувся, уявивши, як крутитиметься Самійло Заводій...
Словник української мови у 20 томах
неповороткий —
НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм.
Словник синонімів української мови
неповороткий —
НЕПОВОРОТКИ́Й, а́, е́. Повільний, незграбний у рухах. Вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротких дівчат (Мирний, І, 1949, 127); Величай посміхнувся, уявивши...
Словник української мови в 11 томах
неповороткий —
Неповоротки́й, -а́, -е́ Неудобный для пользованія по своей большой величинѣ, громоздкости и пр. Вила неповороткі; бо дуже довгі й товсті. Волч. у.
Словник української мови Грінченка