непогрішний
НЕПОГРІ́ШНИЙ, а, е.
Те саме, що непогріши́мий.
Імператор – всеросійський самодержець – повірив у те, що він благословенний Богом переможець і владика просторів землі Руської .. Впиваючись, як отрутою, самовладдям, він не чув стогону народів, що скніли у безправності під скіпетром непогрішного монарха неподільної держави (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)