непогрішність
НЕПОГРІ́ШНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до непогрі́шний.
Була [Ніна] добре розвинена і могла говорити на яку завгодно тему, не претендуючи, однак, на мудрість і непогрішність свого мислення (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)