Словник української мови у 20 томах

непогідний

НЕПОГІ́ДНИЙ, НЕПОГО́ДНИЙ, а, е.

Хмарний і дощовий; непогожий.

Непогідного дня і хмарно́го Я із города йшов вечоро́м (І. Франко);

Я поринула у свою власну, розлючену, зневолену душу, мов у яку непогідну бурливу ніч (О. Кобилянська);

Увесь день дув холодний вітер, ішов дрібний дощ. Ніч була темна і непогодна (І. Волошин).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. непогідний — (коли є негода) непогожий, похмурий, (з дощем) дощовитий.  Словник синонімів Полюги
  2. непогідний — непогі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. непогідний — Негодяний, непогожий, сльотавий, р. негожий.  Словник синонімів Караванського
  4. непогідний — -а, -е. Хмарний і дощовий; непогожий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. непогідний — НЕПОГО́ЖИЙ (про день, час, пору року і т. ін. — який характеризується поганою погодою), НЕПОГІ́ДНИЙ (НЕПОГО́ДНИЙ рідко). Ніч непогожа, можна від усякого ока укритися (Марко Вовчок); Непогідного дня і хмарного Я із города йшов вечором (І. Франко). — Пор. 1. похму́рий.  Словник синонімів української мови
  6. непогідний — НЕПОГІ́ДНИЙ, НЕПОГО́ДНИЙ, а, е. Хмарний і дощовий; непогожий. Непогідного дня і хмарно́го Я із города йшов вечоро́м (Фр., XIII, 1954, 134); Я поринула у свою власну, розлючену, зневолену душу, мов у яку непогідну бурливу ніч (Коб.  Словник української мови в 11 томах