неподалеку
НЕПОДАЛЕКУ́, присл., розм.
Те саме, що неподалі́к.
Нарізно од піщан, неподалеку, стояли прикажчики у червоних сорочках, у широких бородах. (Панас Мирний);
Десь зовсім неподалеку, за два-три квартали, вибухнув постріл (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)