неподалеку
НЕПОДАЛЕКУ́, присл., розм. Те саме, що неподалі́к.
Нарізно од піщан, неподалеку, стояли прикажчики у червоних сорочках, у широких бородах.. (Мирний, І, 1949, 195);
Десь зовсім неподалеку, за два-три квартали, вибухнув постріл (Головко, II, 1957, 575).
Словник української мови (СУМ-11)