неподалечку
НЕПОДАЛЕ́ЧКУ, присл., розм. Те саме, що неподалі́к.
Блисне проміннячко вечірнє Між хвиль ясних. Хатина тут неподалечку (Граб., І, 1959, 427);
Неподалечку від села жила собі над річкою хороша дівчинка (Забіла, У.. світ, 1960, 90).
Словник української мови (СУМ-11)