1. Словник української мови в 11 томах

неподалеку

НЕПОДАЛЕКУ́, присл., розм. Те саме, що неподалі́к.

Нарізно од піщан, неподалеку, стояли прикажчики у червоних сорочках, у широких бородах.. (Мирний, І, 1949, 195);

Десь зовсім неподалеку, за два-три квартали, вибухнув постріл (Головко, II, 1957, 575).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неподалеку — неподалеку́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. неподалеку — див. близько Словник синонімів Вусика
  3. неподалеку — присл., розм. Те саме, що неподалік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неподалеку — НЕПОДАЛЕКУ́, присл., розм. Те саме, що неподалі́к. Нарізно од піщан, неподалеку, стояли прикажчики у червоних сорочках, у широких бородах. (Панас Мирний); Десь зовсім неподалеку, за два-три квартали, вибухнув постріл (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  5. неподалеку — БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось), ПОБІ́ЛЯ, КРАЙ, ОКРА́Й розм.; ПРИ з місц. в., ПО́ПРИ із знах., рідше місц. в., діал. Словник синонімів української мови
  6. неподалеку — Непода́леку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. неподалеку — Неподалеку, неподалеці и неподалець нар. Невдалекѣ; недалеко другъ отъ друга. Чується йому, наче хто сильне ридає неподалеку. МВ. (О. 1861. І. 73). Хатка була неподалеці від лісу. Верхнеднѣпр. у. Ми неподалеці з ними живемо. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка