неподалеку

БІ́ЛЯ прийм., з род. в. (указує на місце перебування або розташування кого-, чого-небудь поблизу когось або чогось), ПОБІ́ЛЯ, КРАЙ, ОКРА́Й розм.; ПРИ з місц. в., ПО́ПРИ із знах., рідше місц. в., діал. (при позначенні безпосередньої близькості); КО́ЛО (указує не тільки на безпосередню, а й на незначну відстань від кого-, чого-небудь); БЛИ́ЗЬКО, ПОБЛИЗУ́, НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУ розм. (з род. в., рідше з род. в. і прийм. в і д і без нього — при позначенні незначної відстані від кого-, чого-небудь). Чого тільки не почуєш в ці сині вечори біля вогнища! (О. Гончар); Побіля річок, озер та видолинків України є мільйони таких джерелець з цілющою і чистою водою (М. Чабанівський); Хочу встать та глянути, бо знаю, що вона сидить кінець стола, край віконця (І. Нечуй-Левицький); Там же коло греблі — окрай побережжя Сохла скрізь по вербах рибальська мережа (І. Манжура); Козаче село Глибове при самому Дніпрі (Марко Вовчок); Василь щосили махає косою і чує, як вона палить попри самий корінь стебло, що за ніч відсиріло і стало крихким (І. Чендей); Близько воза дітвора — школярі зволочини стягають у купу (А. Головко); Прилучилась до їхнього гурту і Юлька Яловець, що жила поблизу Марійки (Є. Гуцало); Недалеко нашого дому була простора громадська толока (І. Франко); В Тульчині і неподалік Тульчина проживав славетний російський полководець О. В. Суворов (І. Цюпа); Поруч із ним ішов хазяїн підводи, літній, бородатий Данило Корж із села Піски, що неподалеку від Вітрової Балки (А. Головко).

БЛИ́ЗЬКО (на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПОБЛИЗУ́, ЗБЛИ́ЗЬКА рідше, ОСЬ-О́СЬ підсил. розм., ОТ-О́Т підсил. розм., ПО СУСІ́ДСТВУ, У (В) СУСІ́ДСТВІ рідше; НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУ розм. (при меншому ступені близькості). Підняв я поли, чимчикую, Вона ж (баба Гася) за мною навздогін: От-от настигне... близько, чую... (Л. Глібов); Близько, зараз отут, дихала холодною вогкістю річка, хоч її не видко було у пітьмі (М. Коцюбинський); Затінене осокорами двоповерхове приміщення редакції було поблизу, через вулицю (Я. Гримайло); Зовсім зблизька стоїть великий олень (О. Ільченко); Льох — ось-ось, тільки ще трохи двором (А. Головко); Часом їй здавалося, що от хтось зазирнув у її віконце, от-от хтось пробіг мимо, от-от хтось стукнув (Марко Вовчок); Що буде тут робити ця півдівчина, півжінка сама серед скель, серед полонин необозримих, по сусідству з непроходимими лісами та диким звіром в них? (Г. Хоткевич); Є за вигоном гай, од нас недалеко (А. Тесленко); Неподалік стояла низенька лавочка: хтось закопав у землю дві колоди й зверху прилаштував дошку (Є. Гуцало); Заходила ніч. Десь неподалеку чувся грізний гуркіт (І. Цюпа). — Пор. 1. о́сторонь, 1. по́руч.