неподоланний
НЕПОДОЛА́ННИЙ, а, е.
Якого не можна перемогти, подолати, знищити (про народ, країну, армію тощо) дуже сильний; непереборний, непереможний.
* Образно. Жива душа народна, жива неподоланна! (О. Довженко);
Стебла [рослин] витикалися з землі назустріч сонцю, випростувались, множились, обіймалися й спліталися в таємничому неподоланному русі росту (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)