непоправність
НЕПОПРА́ВНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до непопра́вний 1.
Замість правої ноги в нього висіла порожня холоша, ніяк не підгорнута – свідоцтво свіжого нещастя, непоправність і жорстокість якого били в вічі (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)