Словник української мови в 11 томах

непоправність

НЕПОПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непопра́вний 1.

Замість правої ноги в нього висіла порожня холоша, ніяк не підгорнута — свідоцтво свіжого нещастя, непоправність і жорстокість якого били в вічі (Ю. Янов., І, 1954, 11).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. непоправність — непопра́вність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. непоправність — -ності, ж. Абстр. ім. до непоправний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непоправність — НЕПОПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непопра́вний 1. Замість правої ноги в нього висіла порожня холоша, ніяк не підгорнута – свідоцтво свіжого нещастя, непоправність і жорстокість якого били в вічі (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах