непорадний

НЕПОРА́ДНИЙ, а, е, рідко.

Який без сторонньої допомоги неспроможний впоратися з чим-небудь; безпорадний.

Жінка все говорила більше для себе, аніж для нього, бо була певна, що чоловік непорадний і непрактичний (М. Коцюбинський);

Часом лиш приходила їй сумна думка до голови, що Славко такий сам непорадний, як панотець (Л. Мартович).

Значення в інших словниках

1. непорадний — непора́дний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. непорадний — -а, -е, рідко. Те саме, що безпорадний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непорадний — НЕПОРА́ДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що безпора́дний. Жінка все говорила більше для себе, аніж для нього, бо була певна, що чоловік непорадний і непрактичний (Коцюб., II, 1955, 286); Часом лиш приходила їй сумна думка до голови, що Славко такий сам непорадний, як панотець (Март., Тв., 1954, 356).  Словник української мови в 11 томах
4. непорадний — Непорадний, -а, -е Безпомощный, не могущій справиться. Йому наказали, щоб не лякав дитини, бо... як заслабне, то хоч з світа втікай: і з одним непарадна голова, а з двома й не кажи. Св. Л. 101.  Словник української мови Грінченка