Словник української мови у 20 томах

непорочно

НЕПОРО́ЧНО.

Присл. до непоро́чний.

Ви можете сказати точно, Що ця курка нетоптана, жила непорочно? (П. Глазовий);

– Ані сліду втоми, перепою, невиспаної ночі не було видно на її непорочно чистім, дитячо-невиннім лиці (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. непорочно — непоро́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. непорочно — Присл. до непорочний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непорочно — НЕПОРО́ЧНО. Присл. до непоро́чний. — Ані сліду втоми, перепою, невиспаної ночі не було видно на її непорочно чистім, дитячо-невиннім лиці (Фр., IV, 1950, 287).  Словник української мови в 11 томах