непорочно

НЕПОРО́ЧНО. Присл. до непоро́чний.

— Ані сліду втоми, перепою, невиспаної ночі не було видно на її непорочно чистім, дитячо-невиннім лиці (Фр., IV, 1950, 287).

Значення в інших словниках

1. непорочно — непоро́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. непорочно — Присл. до непорочний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непорочно — НЕПОРО́ЧНО. Присл. до непоро́чний. Ви можете сказати точно, Що ця курка нетоптана, жила непорочно? (П. Глазовий); – Ані сліду втоми, перепою, невиспаної ночі не було видно на її непорочно чистім, дитячо-невиннім лиці (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах