непосидливий

НЕПОСИ́ДЛИВИЙ, а, е.

Те саме, що непосидю́чий.

– Давайте, хлопці, заспіваємо абощо, а то ще поснемо тут, – сказав жвавий і непосидливий Марченко (С. Васильченко);

Юхимчик зростав – щебетливе, Непосидливе щире дитя (М. Гірник).

Значення в інших словниках

1. непосидливий — непоси́дливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непосидливий — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
3. непосидливий — -а, -е. Те саме, що непосидючий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. непосидливий — НЕПОСИДЮ́ЧИЙ (НЕПОСИДЮ́ЩИЙ) (який не може довго всидіти, пробути на одному місці, за одним заняттям або без певного заняття), НЕПОСИ́ДЛИВИЙ, НЕВСИ́ДЛИВИЙ, НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГОМО́ННИЙ, НЕПОСИДЯ́ЧИЙ (НЕПОСИДЯ́ЩИЙ рідко) розм., ТОВКУ́ЩИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. непосидливий — НЕПОСИ́ДЛИВИЙ, а, е. Те саме, що непосидю́чий. — Давайте, хлопці, заспіваємо абощо, а то ще поснемо тут, — сказав жвавий і непосидливий Марченко (Вас., І, 1959, 101); Юхимчик зростав — щебетливе, Непосидливе щире дитя (Гірник, Сонце.., 1958, 181).  Словник української мови в 11 томах