непосидливий
НЕПОСИ́ДЛИВИЙ, а, е. Те саме, що непосидю́чий.
— Давайте, хлопці, заспіваємо абощо, а то ще поснемо тут, — сказав жвавий і непосидливий Марченко (Вас., І, 1959, 101);
Юхимчик зростав — щебетливе, Непосидливе щире дитя (Гірник, Сонце.., 1958, 181).
Словник української мови (СУМ-11)