непотизм
НЕПОТИ́ЗМ, у, ч.
1. іст. Практика, особливо поширена у 15–16 ст. – роздача римськими папами задля зміцнення своєї влади прибуткових посад, вищих церковних звань, земель родичам.
2. перен. Кумівство.
Словник української мови (СУМ-20)НЕПОТИ́ЗМ, у, ч.
1. іст. Практика, особливо поширена у 15–16 ст. – роздача римськими папами задля зміцнення своєї влади прибуткових посад, вищих церковних звань, земель родичам.
2. перен. Кумівство.
Словник української мови (СУМ-20)