непотизм

непоти́зм

[від лат. nepos (nepotis) – онук, нащадок]

заміщення посад за протекцією, влаштування родичів на прибуткові посади, кумівство.

Значення в інших словниках

1. непотизм — Непоти́зм: — заміщення за протекцією дохідних або великих посад родичами, своїми людьми [47] — заміщення посад за протекцією [51] — заміщення посад за протекцією, влаштування родичів на прибуткові посади, кумівство [48] — кумівство...  Словник з творів Івана Франка
2. непотизм — непоти́зм іменник чоловічого роду іст.  Орфографічний словник української мови
3. непотизм — -у, ч. Заміщення посад за протекцією, влаштування родичів на вигідні посади, кумівство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. непотизм — Кумобратство  Словник чужослів Павло Штепа
5. непотизм — НЕПОТИ́ЗМ, у, ч. 1. іст. Практика, особливо поширена у 15–16 ст. – роздача римськими папами задля зміцнення своєї влади прибуткових посад, вищих церковних звань, земель родичам. 2. перен. Кумівство.  Словник української мови у 20 томах
6. непотизм — Непоти́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. непотизм — рос. непотизм (від латин. перов (перо1і8) — онук, нащадок) — заміщення посадових осіб, надання звань, титулів за протекцією, влаштування на високі посади не за рівнем професіоналізму, а за принципами родинності.  Eкономічна енциклопедія