непотизм

непоти́зм

[від лат. nepos (nepotis) – онук, нащадок]

заміщення посад за протекцією, влаштування родичів на прибуткові посади, кумівство.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непотизм — Непоти́зм: — заміщення за протекцією дохідних або великих посад родичами, своїми людьми [47] — заміщення посад за протекцією [51] — заміщення посад за протекцією, влаштування родичів на прибуткові посади, кумівство [48] — кумівство... Словник з творів Івана Франка
  2. непотизм — непоти́зм іменник чоловічого роду іст. Орфографічний словник української мови
  3. непотизм — -у, ч. Заміщення посад за протекцією, влаштування родичів на вигідні посади, кумівство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непотизм — Кумобратство Словник чужослів Павло Штепа
  5. непотизм — НЕПОТИ́ЗМ, у, ч. 1. іст. Практика, особливо поширена у 15–16 ст. – роздача римськими папами задля зміцнення своєї влади прибуткових посад, вищих церковних звань, земель родичам. 2. перен. Кумівство. Словник української мови у 20 томах
  6. непотизм — Непоти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. непотизм — рос. непотизм (від латин. перов (перо1і8) — онук, нащадок) — заміщення посадових осіб, надання звань, титулів за протекцією, влаштування на високі посади не за рівнем професіоналізму, а за принципами родинності. Eкономічна енциклопедія