нептун

непту́н

(лат.Neptunus)

1. У давньоримській міфології бог моря; у давньогрецькій міфології – Посейдон.

2. Восьма за віддаленням від Сонця планета Сонячної системи, яку не можна побачити неозброєним оком.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Нептун — Непту́н 1 іменник чоловічого роду, істота давньоримський бог моря Непту́н 2 іменник чоловічого роду планета Орфографічний словник української мови
  2. нептун — -а, ч. 1》 У давньоримській міфології – бог моря. Свято Нептуна — жартівливий морський обряд обливання водою того, хто вперше перетинає екватор. 2》 Восьма за віддаленням від Сонця планета Сонячної системи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Нептун — I восьма за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи; випромінює інфрачервоні промені, інтенсивність яких більша, ніж виникає з одержаної від Сонця енергії, що свідчить про інтенсивне нагрівання, викликане гравітаційним стисненням планети;... Універсальний словник-енциклопедія