нептун

непту́н

-а, ч.

1》 У давньоримській міфології – бог моря.

Свято Нептуна — жартівливий морський обряд обливання водою того, хто вперше перетинає екватор.

2》 Восьма за віддаленням від Сонця планета Сонячної системи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Нептун — Непту́н 1 іменник чоловічого роду, істота давньоримський бог моря Непту́н 2 іменник чоловічого роду планета Орфографічний словник української мови
  2. нептун — непту́н (лат.Neptunus) 1. У давньоримській міфології бог моря; у давньогрецькій міфології – Посейдон. 2. Восьма за віддаленням від Сонця планета Сонячної системи, яку не можна побачити неозброєним оком. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Нептун — I восьма за віддаллю від Сонця планета Сонячної системи; випромінює інфрачервоні промені, інтенсивність яких більша, ніж виникає з одержаної від Сонця енергії, що свідчить про інтенсивне нагрівання, викликане гравітаційним стисненням планети;... Універсальний словник-енциклопедія