непохований

НЕПОХО́ВАНИЙ, а, е.

Про померлого – якого не закопали в землю, не поховали.

Ще десяток років тому столиця зимової Олімпіади – Сараєво – в ці дні [1995] року являв собою страхітливу картину: сотні непохованих трупів, напівбожевільні поодинокі живі люди і моторошна пустка у вщент зруйнованому місті (з газ.).

Значення в інших словниках

1. непохований — непохо́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непохований — -а, -е. Якого не поховали.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непохований — НЕПОХО́ВАНИЙ, а, е. Якого не поховали.  Словник української мови в 11 томах