Словник української мови у 20 томах

непошкоджений

НЕПОШКО́ДЖЕНИЙ, а, е.

Який залишився цілим, справним (про неживу матерію); незруйнований, незламаний.

Небезпека для танків була велика, але ж і виграш міг бути путній, коли захопити непошкоджений міст (Ю. Яновський);

Оглянув [Денис] німецький міномет і, виявивши, що він непошкоджений, наказав братові: – Зривай плиту (О. Гончар);

// Який не зазнав ушкодження, залишився цілим, здоровим (про людину, тварину і т. ін.); неушкоджений.

Щасливий повертається Кость зі стайні. Вітер [кінь] живий! Вітер непошкоджений! (О. Донченко);

Одержавши листа від живого і навіть непошкодженого Олексія, Ольга заридала з радості (І. Сенченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. непошкоджений — непошко́джений прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непошкоджений — -а, -е. Який залишився цілим, справним; неушкоджений, незруйнований. || Який не зазнав ушкодження, залишився цілим, здоровим (про людину, тварину і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непошкоджений — НЕПОШКО́ДЖЕНИЙ, а, е. Який залишився цілим, справним; неушкоджений, незруйнований. Небезпека для танків була велика, але ж і виграш міг бути путній, коли захопити непошкоджений міст (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах