Словник української мови в 11 томах

непошкоджений

НЕПОШКО́ДЖЕНИЙ, а, е. Який залишився цілим, справним; неушкоджений, незруйнований.

Небезпека для танків була велика, але ж і виграш міг бути путній, коли захопити непошкоджений міст (Ю. Янов., II, 1954, 99);

Оглянув [Денис] німецький міномет і, виявивши, що він непошкоджений, наказав братові: — Зривай плиту (Гончар, III, 1959, 261);

// Який не зазнав ушкодження, залишився цілим, здоровим (про людину, тварину і т. ін.).

Щасливий повертається Кость зі стайні. Вітер [кінь] живий! Вітер непошкоджений! (Донч., І, 1956, 100);

Одержавши листа від живого і навіть непошкодженого Олексія, Ольга заридала з радості (Сенч., Опов., 1959, 84).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. непошкоджений — непошко́джений прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непошкоджений — -а, -е. Який залишився цілим, справним; неушкоджений, незруйнований. || Який не зазнав ушкодження, залишився цілим, здоровим (про людину, тварину і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непошкоджений — НЕПОШКО́ДЖЕНИЙ, а, е. Який залишився цілим, справним (про неживу матерію); незруйнований, незламаний. Небезпека для танків була велика, але ж і виграш міг бути путній, коли захопити непошкоджений міст (Ю.  Словник української мови у 20 томах