непрактичність
НЕПРАКТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. непракти́чний.
– Я знаю їх [панів] слабі сторони, їх привички, їх непрактичність, непорадність (І. Франко);
– Які ще в тебе розрахунки?! – не без іронії запитала дівчина, знаючи разючу Серьожчину непрактичність (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)