непрактичність
НЕПРАКТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. непракти́чний.
— Я знаю їх [панів] слабі сторони, їх привички, їх непрактичність, непорадність (Фр., VII, 1951, 231);
— Які ще в тебе розрахунки?! — не без іронії запитала дівчина, знаючи разючу Серьожчину непрактичність (Гончар, IV, 1960, 73).
Словник української мови (СУМ-11)