непривітність

НЕПРИВІ́ТНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. неприві́тний.

Стара не змогла довго сидіти у їх, – сльози давили її, непривітність невістки гнала з хати (Панас Мирний);

Не ганьте, друзі, за непривітність, Що ніби часто скупий на слові (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. непривітність — неприві́тність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. непривітність — [неиприев’іт(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. непривітність — -ності, ж. Властивість за знач. непривітний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. непривітність — НЕПРИ́ЯЗНЬ (недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕПРИХИ́ЛЬНІСТЬ, АНТИПА́ТІЯ підсил., НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ підсил., НЕДРУЖЕЛЮ́БНІСТЬ підсил., НЕЛЮБО́В підсил., ВОРО́ЖІСТЬ підсил.  Словник синонімів української мови
5. непривітність — Неприві́тність, -ности, -ності, ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. непривітність — НЕПРИВІ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. неприві́тний. Стара не змогла довго сидіти у їх, — сльози давили її, непривітність невістки гнала з хати (Мирний, IV, 1955, 43); Не ганьте, друзі, за непривітність, Що ніби часто скупий на слові (Мал., Полудень.. 1960, 42).  Словник української мови в 11 томах