неприпустимий

НЕПРИПУСТИ́МИЙ, а, е.

З яким не можна миритися, згоджуватися, якого не можна допускати; недопустимий, нетерпимий.

Дорікав [Ахмед] хлопцеві за неприпустиме поводження з чужинцем (Олесь Досвітній);

Зовсім забував [дяк], що він тут перед богом, і робив неприпустимі вчинки (Я. Качура).

Значення в інших словниках

1. неприпустимий — неприпусти́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неприпустимий — Недозволенний, неприпущенний; (- порушення) кричущий.  Словник синонімів Караванського
3. неприпустимий — -а, -е. З яким не можна миритися, згоджуватися, якого не можна допускати; недопустимий, нетерпимий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неприпустимий — НЕПРИПУСТИ́МИЙ (якого не можна дозволити, з яким неможливо примиритися), НЕДОПУСТИ́МИЙ рідше, НЕДОЗВОЛЕ́ННИЙ підсил.; НЕПРИЙНЯ́ТНИ́Й (який не може бути прийнятий, з яким неможливо примиритися); НЕТЕРПИ́МИЙ (якого неможливо терпіти)...  Словник синонімів української мови
5. неприпустимий — НЕПРИПУСТИ́МИЙ, а, е. З яким не можна миритися, згоджуватися, якого не можна допускати; недопустимий, нетерпимий. Дорікав [Ахмед] хлопцеві за неприпустиме поводження з чужинцем (Досв., Гюлле, 1961, 83); Зовсім забував [дяк], що він тут перед богом, і робив неприпустимі вчинки (Кач., II, 1958, 23).  Словник української мови в 11 томах