непристойно

НЕПРИСТО́ЙНО.

Присл. до непристо́йний.

Окремі учні непристойно поводять себе;

// у знач. присудк. сл.

Ви не кричіть на мене. Це непристойно. Це некультурно (А. Шиян);

Вважав [Борка], що непристойно дертися в сад через паркани (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. непристойно — непристо́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. непристойно — Присл. до непристойний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непристойно — НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик.  Словник синонімів української мови
4. непристойно — НЕПРИСТО́ЙНО. Присл. до непристо́йний. Окремі учні непристойно поводять себе; // у знач. присудк. сл. Ви не кричіть на мене. Це непристойно. Це некультурно (Шиян, Баланда, 1957, 123); Вважав [Борка], що непристойно дертися в сад через паркани (Гончар, IV, 1960, 79).  Словник української мови в 11 томах
5. непристойно — Непристойно нар. Неприлично.  Словник української мови Грінченка