Орфографічний словник української мови

непристойно

непристо́йно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. непристойно — Присл. до непристойний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. непристойно — НЕПРИСТО́ЙНО. Присл. до непристо́йний. Окремі учні непристойно поводять себе; // у знач. присудк. сл. Ви не кричіть на мене. Це непристойно. Це некультурно (А. Шиян); Вважав [Борка], що непристойно дертися в сад через паркани (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. непристойно — НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик.  Словник синонімів української мови
  4. непристойно — НЕПРИСТО́ЙНО. Присл. до непристо́йний. Окремі учні непристойно поводять себе; // у знач. присудк. сл. Ви не кричіть на мене. Це непристойно. Це некультурно (Шиян, Баланда, 1957, 123); Вважав [Борка], що непристойно дертися в сад через паркани (Гончар, IV, 1960, 79).  Словник української мови в 11 томах
  5. непристойно — Непристойно нар. Неприлично.  Словник української мови Грінченка