неприступний

НЕПРИСТУ́ПНИЙ, а, е.

1. До якого дуже важко або зовсім неможливо підступити, наблизитися; недоступний.

[Анна:] Мариться мені якась гора стрімка та неприступна, на тій горі міцний, суворий замок (Леся Українка);

Галя подивилася на неприступні стрімкі скелі (О. Іваненко);

Не завжди воно [море] ласкаве. Воно буває і сердите та неприступне (Ю. Збанацький);

// у знач. ім. непристу́пне, ного, с. Те, до чого важко або неможливо підступити, наблизитися.

Навіщо ж пісня? А на те, Щоб легше брать усе круте І неприступне у житті (П. Воронько);

// Добре укріплений, захищений; яким важко заволодіти.

Чернігів що день, то більше стає неприступним, першорядним острогом на всю Сіверянщину (Д. Міщенко).

2. перен. До якого не можна підступитися; гордовитий.

– І я помітив, що Ватя чогось насупилась, чогось вдавала з себе неприступну велику паню.., – додав Леонід Семенович (І. Нечуй-Левицький);

Руфа стояла біля стіни, неприступна, висока, вродлива (О. Копиленко);

// Який виражає гордовитість.

Вона дивилась на присутніх звичайним своїм поглядом – строгим, неприступним (В. Собко);

Вигляд у нього був суворий, неприступний (М. Руденко).

Значення в інших словниках

1. неприступний — непристу́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неприступний — (форт) укріплений, захищений, нездобутній; (хто) гордовитий, недоступний, недоступливий, о. високі пороги у кого.  Словник синонімів Караванського
3. неприступний — див. твердий  Словник синонімів Вусика
4. неприступний — -а, -е. 1》 До якого дуже важко або зовсім неможливо підступити, наблизитися; недоступний. || у знач. ім. неприступне, -ного, с. Те, до чого важко або неможливо підступити, наблизитися. || Добре укріплений, захищений; яким важко оволодіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. неприступний — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
6. неприступний — НЕПРИСТУ́ПНИЙ, а, е. 1. До якого дуже важко або зовсім неможливо підступити, наблизитися; недоступний. [Анна:] Мариться мені якась гора стрімка та неприступна, на тій горі міцний, суворий замок (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
7. неприступний — Неприступний, -а́, -е́ Недоступный, неприступный. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського. Стор. МПр. 70.  Словник української мови Грінченка