неприхований
НЕПРИХО́ВАНИЙ, а, е.
Який проявляється цілком відкрито.
Уляна дивилася на комісара Шредера з неприхованим презирством (О. Довженко);
В голосі дівчинки бринів неприхований страх (О. Донченко);
Люди, які сиділи круг столу, з неприхованою цікавістю оглядали нас (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)