непроворний

НЕПРОВО́РНИЙ, а, е.

Повільний, млявий, незграбний у рухах.

Артемій не діждався, поки непроворна Ватя повернеться та побіжить в ґанок (І. Нечуй-Левицький);

Серед інших дітей він несмілий і непроворний (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. непроворний — непрово́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непроворний — -а, -е. Повільний, млявий, незграбний у рухах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непроворний — МЛЯ́ВИЙ (про людину — позбавлений жвавості, бадьорості), НЕПРОВО́РНИЙ, БЕЗТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, АНЕМІ́ЧНИЙ, В'Я́ЛИЙ, КВО́ЛИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., СО́ННИЙ розм., НАПІВСО́ННИЙ (ПІВСО́ННИЙ) розм., ДЛЯ́ВИЙ діал.; АПАТИ́ЧНИЙ (який перебуває в стані апатії).  Словник синонімів української мови
4. непроворний — НЕПРОВО́РНИЙ, а, е. Повільний, млявий, незграбний у рухах. Артемій не діждався, поки непроворна Ватя повернеться та побіжить в ганок (Н.-Лев., IV, 1956, 47); Серед інших дітей він несмілий і непроворний (Фр., І, 1955, 231).  Словник української мови в 11 томах