непроворняка

НЕПРОВОРНЯ́КА, и, ч. і ж., розм.

Повільна, млява, незграбна в рухах людина.

Ішла роззявляка, а їхав непроворняка (Номис).

Значення в інших словниках

1. непроворняка — непроворня́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. непроворняка — Непроворня́ка, -ки об. Непроворный человѣкъ. Ішла роззявляка, а їхав непроворняка. Ном. № 6594.  Словник української мови Грінченка