непроворняка —
НЕПРОВОРНЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Повільна, млява, незграбна в рухах людина. Ішла роззявляка, а їхав непроворняка (Номис).
Словник української мови у 20 томах
непроворняка —
Непроворня́ка, -ки об. Непроворный человѣкъ. Ішла роззявляка, а їхав непроворняка. Ном. № 6594.
Словник української мови Грінченка